Xiaomi M365 і канонізація консьюмерського електросамоката (2016–2026)

18.05.2026 Scootify 13 хв читання

У статті про хронологію 2010–2020 років ми описали M365 як «апаратну платформу десятиліття»: 15 грудня 2016 року на Mijia-платформі Xiaomi з’являється складаний самокат з 250-ватним мотором, 30-кілометровим запасом і вагою 12,5 кг, який через три місяці лягає в основу першого dockless-флоту Bird у Санта-Моніці. У статті про Bird Inc. ми пояснили, чому Тревіс ВанденЗанден, запускаючи сервіс восени 2017 року на ~10 адаптованих M365, отримав негативну юніт-економіку з першого дня — у статті про Lime ми відмітили, що Lime-S запускалася на платформі Segway-Ninebot ES2, а не M365, але обидва апарати інженерно йдуть з тієї ж самої виробничої компанії, що зробила обидва. Цей розділ — окремий профіль самої моделі і компанії, що її випустила: яким чином одна апаратна одиниця за десять років стала референс-платформою всієї консьюмерської галузі, і чому усі сучасні специфікації (IP54+ корпус, ~12 кг ваги, ~30 км запасу, одностискна стійка, регенеративне + дискове гальмо) — це не «середній самокат», а саме формалізація M365.

Розуміння цієї історії важливе з двох причин. По-перше, M365 — це не «перший» електросамокат: до нього існували Go-Ped ESR750 (2001), різні китайські напівкустарні моделі 2010-х і Inokim Light з 2014 року, описані у статті про ранній період. M365 — це канонізаційний апарат, який не вигадав категорію, а формалізував її настільки чітко, що всі наступні роботи відштовхуються від його ергономіки. У цьому сенсі його роль у консьюмерському сегменті аналогічна ролі iPhone у смартфонах 2007 року або Tesla Model S у електромобілях 2012-го: не перший, але еталонний. По-друге, M365 — це апаратна основа dockless-шерингу: Bird у Санта-Моніці і Lyft у пілотних запусках 2018 року будували сервіс на тих же самих споживчих апаратах, які можна було купити роздрібно за $400. Це створило парадоксальну ситуацію, де референс-самокат споживача і референс-самокат шерингу — це той же самий апарат, що дав індустрії стартовий вектор, від якого вона потім розходилася (Bird Zero 2018 року, Lime Gen2 і Gen3 2018-го, Spin S-200 2019-го).

Xiaomi + Ninebot: партнерство, яке зробило M365 можливим (2015)

Щоб зрозуміти M365, треба почати з квітня 2015 року — за двадцять місяців до запуску самого апарата. 15 квітня 2015 року пекінський стартап Ninebot Inc. (заснований у 2012 році Ваном Є і Лу Фен Гао як виробник self-balancing моделей у стилі Segway — детальніше у профілі Segway-Ninebot) оголосив про придбання американської Segway Inc. Угоду профінансував спільний раунд на $80 млн від інвесторів Xiaomi, Sequoia Capital, Shunwei Capital і WestSummit Capital. (TechCrunch — Beijing-based Ninebot Acquires Segway, Raises $80M From Xiaomi And Sequoia, Time — Ninebot Acquires Segway to Overcome ‘Copycat China’ Culture, South China Morning Post — Xiaomi-backed Ninebot buys US rival Segway, China Money Network — Xiaomi, Shunwei, Sequoia, WestSummit Invest $80M In Ninebot)

Деталь цієї угоди дві:

Юридичний парадокс. У вересні 2014 року Segway подав скаргу до U.S. International Trade Commission (USITC) проти кількох китайських виробників, серед них — Ninebot, за порушення патентів на self-balancing технології. Через сім місяців Ninebot не лише уник заборони на імпорт у США — він купив самого позивача. Це один з найгучніших прикладів «китайського наздогону» в історії західного hardware-стартапа.
«Створення device ecosystem». На прес-конференції CEO Xiaomi Лей Цзюнь явно сформулював мету інвестиції: Ninebot стає частиною ширшої екосистеми Xiaomi-пов’язаних брендів (Mijia, Yeelight, Roborock, 70mai), які виробляють фізичні продукти, керовані смартфоном Mi через додаток Mi Home. (Time — Segway-Ninebot) Електросамокат за визначенням підходить у цю модель: BLE-підключення до смартфона, локалізація через GPS, OTA-оновлення прошивки.

Після квітня 2015 року Ninebot і Segway формально лишаються окремими брендами (Ninebot — масовий азійський, Segway — преміальний західний для self-balancing), але R&D і виробництво зливаються в єдину компанію — Ninebot (Changzhou) Tech Co., Ltd., з заводом у Чанчжоу (провінція Цзянсу, Китай). Саме ця компанія стане OEM-виробником для першого M365 у грудні 2016 року і збереже цю роль через десять років. (Levy Electric — Xiaomi Electric Scooter Complete Guide, Notebookcheck — Xiaomi Electric Scooter 4 Pro to be manufactured by Segway-Ninebot)

Дві ключові інженерні точки цього партнерства, які пізніше виявляться у M365:

Хабовий BLDC-мотор з регенерацією. Ninebot роками будував self-balancing моделі (mini-Pro, KickScooter E-серії) з хабовими моторами та інерційними сенсорами; перенесення цього модуля у кікованих самокат — мінімальна зміна.
BMS-архітектура з 18650-комірок. Самобалансувальники тих самих років вже використовували циліндричні літій-іонні елементи з ємнісним балансуванням; M365 наслідує цей дизайн, описаний у статті про електронні системи і у статті про батареї.

15 грудня 2016: запуск M365 на Mijia-платформі

15 грудня 2016 року Xiaomi представила Mijia Electric Scooter (китайською — 米家电动滑板车) — або M365 за внутрішнім кодом, що став публічним брендом у глобальному релізі 2017 року. Анонс зробили на Mijia crowdfunding platform Xiaomi (米家众筹), яка на той момент була аналогом Kickstarter для продуктів Xiaomi-екосистеми. Перші партії пішли тільки на китайський ринок; глобальний реліз через офіційний канал Mi Home стартував у березні–квітні 2017 року. (Wikipedia — Xiaomi M365, Rider Guide — Xiaomi Mi M365 Review)

Офіційна специфікація M365 з першого релізу:

Мотор: 250 Вт brushless DC хабовий у передньому колесі, peak 500 Вт, крутний момент 16 Н·м. Контролер 36 В з рейтингом 350 Вт.
Батарея: 30 комірок LG 18650 у конфігурації 10S3P, 36 В номінально, 7,8 А·год, ~280 Вт·год. (Це вузловий розрахунок: пізніші клоновані версії з SAMSUNG-комірками і дешевшими сторонніми постачальниками часто давали 8–12 % меншу реальну ємність.)
Максимальна швидкість: 25 км/год (15,5 mph).
Реальний запас: до 30 км у ECO-режимі при 70-кілограмовому вершнику; реалістично 18–22 км у Sport-режимі.
Маса: 12,5 кг суха.
Шини: 8,5″ пневматичні обидва. Тиск 50 psi.
Гальмо: переднє регенеративне (KERS) + заднє механічне дискове з ручкою-важелем на лівій ручці.
IP-захист: IP54 — захист від пилу і бризок з усіх напрямків (не для затоплення).
Дисплей: мінімальний — 4 LED для рівня заряду + кнопка ввімкнення / зміни режиму.
Складна стійка: одностискний механізм «hook + dual-lock» — натискаєш ножну педаль у нижній точці стійки, рукоятка падає вниз, фіксується до заднього блимача металевим гаком.
BLE: Mi Home додаток через Bluetooth 4.0.
Підсвітка: передня фара 1,1 Вт + задній стоп-сигнал, який зростає у яскравості при натисканні гальма.
Габарити: 108 × 43 × 114 см розкладений, 108 × 43 × 49 см складений.

Виробник — Ninebot (Changzhou) Tech Co., Ltd. Це не маркетинговий нюанс: M365 фізично з тих самих ліній у Чанчжоу, що й Ninebot ES1/ES2/ES4 кінця 2017 року. Сам бренд Xiaomi на корпусі — це OEM-договір, де Xiaomi надає індустріальний дизайн (типова Mijia-естетика з білим/чорним пластиком і мінімалістичним силуетом), маркетинг через mi.com і Mi Home екосистему, а Ninebot — інженерне ядро та виробничі лінії. (Levy Electric — Xiaomi Electric Scooter Complete Guide, Scootered — Xiaomi M365 vs Ninebot-Segway ES2)

Дві історичні точки про M365 у його перший рік:

Red Dot Design Award 2017. Самокат отримав престижну премію німецької Red Dot Design Awards у категорії Product Design — рідкісне явище для китайського споживчого hardware-стартапа на той момент. Це створило легітимізаційний сигнал для західних споживачів: «це не безіменний китайський клон, це апарат з визнаним дизайном». (Levy Electric — Xiaomi Electric Scooter Complete Guide)
Європейський ціновик. На глобальному релізі 2017 року M365 коштував €349–399 в Європі і $499 в Північній Америці через офіційні канали Mi. Це категорично нижче від тогочасних альтернатив від Inokim (€800–1 200) і Micro Eagle (CHF 1 500+), описаних у профілі Micro Mobility AG. Ціна — головна точка, що зробила M365 масовим: вперше «дорослий» електросамокат-комутер увійшов у ціновий діапазон середньо-преміумного смартфона, а не «спеціалізованого хоббі-апарата». (techadvisor — Xiaomi Mi Scooter Pro 2 Review, Wikipedia — Xiaomi M365)

Вересень 2017: Bird адаптує M365 як перший флот dockless-шерингу

Через дев’ять місяців після релізу M365 у Китаї 1 вересня 2017 року Тревіс ВанденЗанден запустив сервіс Bird у Санта-Моніці на парку з ~10 апаратів, які, як він пізніше визнав у інтерв’ю Inc., «закуплені на Alibaba у роздрібному обсязі» — тобто це були комерційно куплені Mijia M365 без жодного хардверного партнерства з Xiaomi. (Wikipedia — Xiaomi M365, Inc. — This $118M Electric Scooter Company Created a Phenomenon in Los Angeles, Levy Electric — Discover the Electric Scooter Models Used by Bird)

Hardware-модифікації, які Bird одразу вніс у роздрібний M365 для шерингового використання:

Зварений складний механізм. Гак-і-замок одностискного складання замінений на жорсткий зварний з’єднувач, бо у щоденному грубому використанні (захоплення силою, вандалізм, перевертання) фабричний механізм відмовляв через 2–4 тижні. Цей нюанс деталізує розгорнутий профіль Bird: саме він став одним з компонентів негативної юніт-економіки першого року (lifecycle ~30 днів проти проектних 6 місяців).
Внутрішній GPS/cellular-модуль. Замість BLE-зв’язку через Mi Home додавався окремий 2G/3G IoT-модуль для real-time локалізації — без нього dockless-сервіс не міг знаходити апарат після парковки. Архітектура IoT-модулів детальніше описана у статті про електронні системи.
Брендований deck-стікер. Чорний пластиковий корпус M365 переклеювали стікером з пташиним логотипом Bird, без зміни самого корпусу. Це визнача́льний візуальний маркер 2017–2018 років: «Bird у Санта-Моніці» — це чорний M365 з пташиним стікером, а не якийсь окремий апарат.

Дві важливі історичні розсудки:

Bird не купував M365 у Xiaomi оптом. Адаптації проводилися on the fly, силами субпідрядників у Лос-Анджелесі — фабричний Xiaomi на ці процеси не давав жодних специфікацій або підтримки. Це акцентує гетерогенність першого року Bird: окремі апарати з різних партій, з різною мікропрошивкою, без єдиного fleet-управління.
Lyft теж використовував M365 на ранніх пілотах 2018 року. На відміну від Bird, Lyft не побудував свій електросамокатний сервіс масштабно (поглинули Motivate з велошерингом і не вкладалися у власне dockless-розгортання). Але у ранніх пілотах у Денвері і Санта-Моніці 2018 року на тротуарах їздили Lyft-стікеровані M365 — той же апарат, інший бренд. Це підтверджує, що M365 у 2017–2018 був галузевим стартовим-набором, на якому будь-яка компанія могла запустити dockless-сервіс за тижні, не місяці.

Lime у тих самих місяцях обрала іншу платформу — Segway-Ninebot ES2, який вийшов наприкінці 2017 року. Інженерно ES2 — це сестринський апарат M365 з тієї самої виробничої лінії Ninebot Changzhou, але з суттєвими відмінностями: задній мотор (а не передній), складний механізм через рукоятку (не педаль), вища ціна. Розгорнутий контекст вибору Lime — у профілі компанії і у статті про шерингові апарати.

Лютий 2019: Zimperium і CVE-2019-7367

12 лютого 2019 року ізраїльська ріб-секурити фірма Zimperium опублікувала proof-of-concept уразливості, що дозволяла дистанційно через Bluetooth з відстані до 100 метрів взяти контроль над M365 без жодного пароля: спричинити різке гальмування, прискорення, заблокувати самокат, встановити шкідливу прошивку. Уразливість отримала позначення CVE-2019-7367. (Zimperium — Don’t Give Me a Brake, Threatpost — Xiaomi M365 Electric Scooter Hacked and Remotely Controlled, The Hacker News — Xiaomi Electric Scooters Vulnerable to Life-Threatening Remote Hacks, Engadget — Hackers can stop or speed up Xiaomi’s M365 electric scooter)

Природа дефекту: пароль перевірявся тільки на стороні Mi Home додатка, а не на стороні самого самоката. Будь-який BLE-клієнт, який знав протокол (а він був реверс-інжинерним і опублікованим у відкритих репозиторіях ще у 2018 році), міг надсилати команди безпосередньо MCU самоката, і той виконував їх без перевірки автентифікації. Xiaomi публічно визнала проблему, але не випустила OTA-фіксу одразу — компанія посилалася на те, що BLE-модуль ліцензований у стороннього виробника, і власних доступів до прошивки модуля у неї немає.

Чому ця історія важлива для самокатного довідника:

Це перша широко документована security-вразливість у консьюмерському електросамокаті. До 2019 року індустрія обговорювала тільки фізичні ризики (травми, падіння, конфлікти на тротуарі). Після Zimperium увійшов окремий клас ризиків — дистанційний контроль над самокатом стороннім зловмисником.
Це стало точкою повороту в архітектурі прошивок. Більшість виробників-наступників (Segway-Ninebot, Apollo, Inokim, Kaabo) перенесли перевірку автентифікації на сторону самого самоката, з криптографічно підписаною прошивкою. Це описано детальніше у статті про електронні системи як «BLE з MCU-side authentication» — конкретний інженерний стандарт, який зародився як реакція на M365 2019 року.
Це підкреслило обмеження OEM-моделі. Xiaomi як бренд відповідає за продукт, але не за всі його модулі — BLE взято у third-party. У стресовій ситуації відсутність повного контролю над прошивкою затримує реакцію. Багато сучасних виробників (Segway-Ninebot, Apollo) свідомо тримають BLE in-house з тієї самої історії.

ScooterHacking і паралельна екосистема custom firmware (2018+)

Майже одночасно з релізом M365 у 2017 році виник паралельний феномен — спільнота розробників custom firmware, що почала реверс-інжиніритити прошивку самоката і пропонувати модифікації. На 2026 рік основні актори:

ScooterHacking.org — головний хаб документації і CFW-білдерів для Xiaomi і Segway-Ninebot моделей. (ScooterHacking — Xiaomi CFW Builder, ScooterHacking Wiki — mi365)
botox.bz (m365.botox.bz) — найдавніший інструмент модифікації прошивки M365 з кастомізаційними параметрами максимальної швидкості, відгуку дроселя, реакції гальм. Доступний з 2018 року. (m365 botox.bz)
m365 DownG — Android-додаток, через який flashується модифікована прошивка на самокат через BLE. iOS не підтримується (Apple не дозволяє flash через BLE без MFi-сертифікації). (Mike Kasberg — How to Install Custom Firmware on Your Xiaomi M365)
mp365.es Hack Tool — веб-інтерфейс з нативною підтримкою кількох поколінь Xiaomi-моделей (M365, Pro, Essential, Lite). (mp365.es — Hack Tool M365)

Типові модифікації, які пропонує custom firmware:

Unlock максимальної швидкості з 25 до 27–30 км/год у Normal-режимі (вищі значення приходять у Turbo).
Зміна кривих ESC: різкіший відгук дроселя, плавніша регенерація, кастомізація гальм у вершинах потужності.
Розблокування Turbo з затиснутим гальмом: натиснути важіль гальма + кнопку живлення — самокат входить у Turbo-режим. Це фірмова «easter egg» функція, описана у численних YouTube-туторіалах.
Зняття обмежень швидкості з модельних серій для європейського ринку. У Європі через eKFV (Німеччина) і відповідні французькі регуляції апарати продаються з фабричним обмеженням 20–25 км/год; CFW дозволяє підняти стелю до 30+ км/год.

Юридичний нюанс: це порушує умови гарантії, потенційно робить апарат нелегальним у юрисдикціях зі стелями (Німеччина eKFV, Франція до €1 500 штрафу за перевищення 25 км/год для apparatus type 1, описаних у статті про регуляції 2010–2020). Більшість офіційних продавців прямо застерігають, що CFW-апарат не входить у страхування і не пройде технічний контроль. (mp365.es — Hack Tool M365)

Чому ця спільнота важлива для розуміння історії M365:

Це створило feedback loop між Xiaomi і користувачами. Xiaomi роками отримує деталізовані звіти про слабкі місця ESC-прошивки і реакцію апарата у різних умовах — більше, ніж від власного QA. Багато з пізніших оновлень офіційних версій (1S, Pro 2, 4 Ultra) явно адресують точки, які hacker-спільнота попередньо випатчила сама.
Це визначило ринкову культуру самокатів як «modder-friendly». На відміну від смартфонів (де root і custom ROM — нішевий феномен) або електромобілів (де модифікація прошивки практично неможлива через сервісні replacement-плати з контрольованою криптографією) — у консьюмерських електросамокатах M365 виявився прецедентом, де відкритість прошивки стала ринковою нормою. Цю норму потім успадкували Segway-Ninebot, Apollo, Inokim.

Еволюція лінії M365: від Pro 2019 до 5 Pro 2025

За шість поколінь (2016–2025) Xiaomi послідовно нарощувала характеристики, але архітектурне ядро — складна одностискна стійка, хабовий BLDC-мотор, IP54+ корпус, 18650 LG/Samsung комірки — лишалося незмінним. Усе, що змінювалось, — це числа всередині того ж самого скелета.

M365 Pro (липень 2019)

Перший великий апгрейд. (Wikipedia — Xiaomi M365, Tech Advisor — Xiaomi M365 Pro Review, Scooter Guide — Xiaomi M365 Pro Review)

Батарея: 474 Вт·год (+69 % від 280 Вт·год M365).
Запас: до 45 км (+50 % від 30 км).
Мотор: 300 Вт rated / 600 Вт peak.
Дисплей: OLED stem-mounted замість 4 LED — швидкість, кілометраж, рівень заряду, режим.
Маса: 14,2 кг (+1,7 кг).
Дека: на 50 мм довша.
Стійка: на 40 мм вища (вирішує проблему ергономіки для високих вершників).
Гальмо: збільшений 120-мм диск задній (з ~100 мм у M365).

Mi Electric Scooter Essential і 1S (липень 2020)

15 липня 2020 року Xiaomi представила дві молодші моделі одночасно на тлі COVID-стрибка попиту. (elProducente — Xiaomi Scooter Lite (Essential), Scooter Guide — Xiaomi 1S Electric Scooter Review, elProducente — Xiaomi Electric Scooter 1S)

Mi Electric Scooter 1S — прямий спадкоємець M365: ті самі 280 Вт·год, 25 км/год, 30 км запасу, 250 Вт мотор, але з stem-mounted OLED дисплеєм як у Pro і покращеним BMS. Це «M365 з нормальним екраном» — апарат, який Xiaomi сама позиціювала як заміну.
Mi Electric Scooter Essential (також відомий як Lite) — бюджетна модель: 183 Вт·год батарея (-35 %), 20 км запасу, 20 км/год макс. швидкість, без stem-mounted дисплея. Це апарат для європейських ринків з 20 км/год регуляторною стелею (Німеччина, Франція з 2019 року), куди M365/1S з 25 км/год не вписувалися без додаткового програмного обмеження.

Ця двохгілкова стратегія — «1S як апгрейд M365 + Essential як регуляторно-відповідний бюджет» — закріпила лінію Mi Electric Scooter як широку, не флагманську.

Mi Electric Scooter Pro 2 (липень 2020)

Паралельно зі 1S і Essential Xiaomi випустила Pro 2 як спадкоємця M365 Pro. (Xiaomi — Mi Electric Scooter Pro 2 specs, techadvisor — Xiaomi Mi Scooter Pro 2 Review)

Батарея: 474 Вт·год / 12 800 мА·год (як у Pro).
Запас: до 45 км.
Мотор: 300 Вт rated / 600 Вт peak.
Маса: 14,2 кг.
Гальмо: 120-мм вентильований диск задній + регенеративний eABS передній.
IP-захист: IP54 (стандарт лінії з 2016 року).
Кадр: aerospace-grade aluminum alloy.
Особлива версія: Mercedes-AMG Petronas F1 Team Edition — обмежений тираж з командним брендингом.

Pro 2 — це зріла версія того, що M365 хотіла бути у 2016 році: ті ж самі параметри (25 км/год, 8,5″ шини, 14 кг), але без компромісів першого покоління (нормальний дисплей, нормальний диск, ароважний задній блимач, IP54-сертифікований корпус).

Mi Electric Scooter 3 Lite (червень–вересень 2022)

Анонсована у Китаї у червні 2022 року і запущена в Європі 1 вересня 2022 року з RRP €449. (Gizmochina — Xiaomi Electric Scooter 3 Lite launched in Europe, Notebookcheck — Xiaomi Electric Scooter 3 Lite launches in Europe)

Запас: 20 км.
Швидкість: 25 км/год.
Мотор: 250 Вт.
Гальмо: eABS передній + механічне барабанне заднє — це перехід з дискового на барабанне у бюджетній лінії. Барабанне гальмо інженерно простіше, дешевше у виробництві і толерантніше до забруднень, але із суттєво вищою інерцією і нижчим відчуттям контролю. Обидва підходи деталізовані у статті про гальма.
Кадр: на 10 мм тонший за 1S, легший — основний акцент моделі.

3 Lite — це бюджетна нижня поличка лінії з виборами «легше, простіше, дешевше».

Mi Electric Scooter 4 Ultra (листопад 2022)

Перший флагман лінії, що виходить за рамки базової архітектури M365 і вперше робить апарат не «легким комутером», а «преміальним повсякденним». (Xiaomi — Electric Scooter 4 Ultra specs, Notebookcheck — Xiaomi Electric Scooter 4 Ultra new model with 70 km range unveiled)

Запас: 70 км (+133 % від M365).
Батарея: 561,5 Вт·год.
Мотор: 500 Вт rated / 940 Вт peak.
Швидкість: 25 км/год (фабрично, для глобального ринку).
Шини: 10″ DuraGel — самовідновлювана структура, що автоматично закриває проколи до 3,5 мм.
Підвіска: подвійна (передня і задня) — вперше у лінії Mi.
Маса: 24,5 кг (+96 % від M365).
Деко: 800 см², на 170 мм довше.
Кермо: 550 мм ширше і вище.
Гальмо: E-ABS + барабанне (так само як 3 Lite).
Зарядка: 6,5 годин з 124-Вт адаптером.

4 Ultra — це апарат для іншої аудиторії: не «складний легкий компаньйон до метро», а повноцінний денний транспорт з вагою як у складаного велосипеда і характеристиками комутерського мотоцикла.

Mi Electric Scooter 4 Pro (2023)

Заповнює нішу між 4 Ultra і Pro 2. (Notebookcheck — Xiaomi Electric Scooter 4 Pro to be manufactured by Segway-Ninebot) Підтверджено офіційно, що OEM-партнер — Segway-Ninebot — те саме партнерство, що почалося у 2015 році.

Mi Electric Scooter 5 Pro (січень 2025)

Поточний (на травень 2026 року) флагман середнього сегмента. (Gizmochina — Xiaomi Electric Scooter 5 Pro unveiled with 60KM range, 1,000W Motor & 10-Inch Tires, Xiaomi — Electric Scooter 5 Pro specs)

Запас: до 60 км.
Мотор: 1 000 Вт peak (400 Вт nominal).
Батарея: 477 Вт·год.
Шини: 10″ tubeless.
Підвіска: подвійна пружинна.
Маса: 22,4 кг.
Гальмо: передній drum + задній E-ABS.
IP-захист: IPX5.
Smart: Xiaomi Home connect, OTA, motor-lock, location tracking.

5 Pro — це проміжна версія між 4 Ultra і Pro 2: легша за Ultra, потужніша за Pro 2. Лінія Mi станом на 2026 рік розросталась у три гілки:

«Спадкоємець M365» — Essential / 1S / 3 Lite (12–14 кг, ~30 км запасу, 250 Вт).
«Pro-гілка» — Pro 2 / 4 Pro / 5 Pro (14–22 кг, 45–60 км, 300–400 Вт rated).
«Флагман з 10″ шинами» — 4 Ultra (24+ кг, 70 км, 500 Вт rated).

Усі три гілки сидять на тому ж самому інженерному ядрі, яке прийшло з M365 2016 року, і виробляються тим же самим Ninebot Changzhou.

Розкол брендів Mi і Ninebot Kickscooter (2017+)

Парадокс довгострокового партнерства Xiaomi і Ninebot: обидва бренди стали прямими конкурентами на ринку.

Ninebot KickScooter ES1/ES2/ES4 вийшли наприкінці 2017 — на початку 2018 року як внутрішня лінія Segway-Ninebot з власним брендингом, продавалися окремо від M365 через канали Segway-Ninebot. Ці апарати інженерно сестринські до M365 (та ж сама виробнича лінія, та сама команда інженерів), але з ключовими відмінностями: задній хабовий мотор (а не передній), складний механізм через рукоятку (не педаль), вища ціна. Lime — як ми описали у профілі компанії — обрала саме ES2 (а не M365) для свого першого шерингового флоту у лютому 2018 року, бо при тих самих ключових характеристиках задньоприводна архітектура давала кращу tractive control у міському циклі.
Ninebot KickScooter MAX G30 (2019) — масовий шеринговий апарат з IPX5 корпусом і IPX7 мотором, який став дефакто-стандартом для Lime, Voi, Tier, Spin після 2020 року. Описаний у статті про хронологію 2020–2026 і у статті про шерингові апарати.
Ninebot KickScooter F-серії (2021) і G-серії (2022+) — преміальні споживчі апарати з власним брендингом Segway-Ninebot, прямі конкуренти Mi Electric Scooter 4 Pro і 5 Pro.

На травень 2026 року ця конкуренція стабілізувалася в дві паралельні лінії з різним позиціюванням:

Mi Electric Scooter — масовий бюджет-середній сегмент через канали Xiaomi (mi.com, авторизовані ретейлери, Amazon), упор на «smart connectivity» через Mi Home, помітна цінова перевага.
Segway-Ninebot KickScooter — інженерно-преміальний сегмент через канали Segway-Ninebot (segway.com, спеціалізовані ритейлери, мобільності-дистриб’ютори), упор на «hardware quality» з кращою IP-сертифікацією і більш агресивним функціональним пакетом.

Обидва — фабрично з тих же ліній у Чанчжоу. Це унікальний прецедент у консьюмерській електроніці: один виробник, два бренди, конкурентна стратегія, з безперервним партнерством десяти років.

Чому M365 — канонізаційний апарат, а не просто перший

Підсумкове формулювання, з якого видно роль M365 у довіднику.

M365 не вигадав консьюмерський електросамокат. До нього існували:

Go-Ped ESR750 (2001) як перший комерційний електричний стоячий апарат для дорослих з SLA-батареєю — описаний у статті про ранній період.
Inokim Light (2014) як перший преміальний легкий складний апарат на Li-ion з Ізраїлю — у тій же статті.
Micro Eagle (2018) як швейцарська лінія Wim Ouboter Micro Mobility AG, описана у профілі компанії.
Razor E-Series як північноамериканський дитячий клас, описаний у профілі Razor.

M365 формалізував категорію — настільки чітко, що відтак усе обчислюється відносно нього. Конкретні точки канонізації:

Формула ваги. ~12,5 кг суха — це не «середня вага», а референс. Усе, що важче, вимагає окремого пояснення (Pro 2 на 14 кг — апгрейд, 4 Ultra на 24 кг — флагман). Усе, що легше, вимагає пояснення компромісів (Inokim Light на 13 кг — преміум-вибір; китайські noname на 9 кг — здешевлення корпуса і батареї).
Формула запасу. ~30 км у фактичному циклі — це референс. Усе, що менше (Essential 20 км), позиціюється як бюджет; усе, що більше (Pro 45 км, 4 Ultra 70 км), позиціюється як апгрейд.
Формула швидкості. 25 км/год — це європейська і латиноамериканська регуляторна стеля, на яку M365 точно потрапила. Усе, що повільніше (20 км/год — Essential, специфікація для Німеччини eKFV), вимагає окремого пояснення; усе, що швидше (Pro 2 з custom firmware до 30 км/год), вимагає згадки про нелегальність.
Формула шин. 8,5″ пневматичні — це стандарт мейнстріму. Усе, що менше (6,5″ — дитячі апарати з Razor), позиціюється як іграшка; усе, що більше (10″ — 4 Ultra, шерингові Lime Gen4), позиціюється як апгрейд комфорту і прохідності.
Формула IP-захисту. IP54 — це базова стеля. Усе, що нижче (IP44), вимагає попередження «не для дощу»; усе, що вище (IP67 — Lime Gen3, IP68 — Bird Three), позиціюється як shering-grade. Стандарт IP-захисту і конкретний нюанс IP54 ↔ IPX5 ↔ IP67 деталізовані у статті про підвіску, колеса і IP-захист.
Формула гальм. Регенеративний (KERS) спереду + механічний дисковий ззаду — це стандарт мейнстріму. Барабанний ззаду (3 Lite, 4 Ultra) — бюджетний або pratical-вибір; гідравлічний дисковий (Apollo, Inokim OXO) — преміум. Усі ці варіанти деталізовані у статті про гальма.
Формула складання. Одностискний механізм «педаль-замок-гак» — це стандарт мейнстріму. Усе, що складніше (триточкове складання Inokim, без складання — сидячі апарати), позиціюється як спеціалізація.

Усі сучасні моделі — Pure Air, Apollo Air, Segway-Ninebot E22, GoTrax, Hiboy — у маркетингових матеріалах порівнюються з M365 за цими сімома формулами, не з абстрактним «середнім самокатом». Це означає, що M365 виконала роль як референс-точки, а не просто продукту.

Чому ця історія важлива для довідника

M365 у профілі — це не «ще один апарат», а інженерний еталон, відносно якого читач може швидко позиціювати будь-який інший. Якщо стаття про мотори пояснює, що таке хабовий BLDC, — M365 з 250 Вт переднім хабом — це типовий зразок цієї технології. Якщо стаття про батареї пояснює, чим відрізняється 280 Вт·год від 474 Вт·год, — це дві точки лінії Mi, які читач може зорієнтувати в часі і ціні. Якщо стаття про IP-захист розкриває, чому IP54 ≠ IPX5 ≠ IP67, — M365 з IP54 і Lime Gen3 з IP67 — це дві референсні моделі з різних інженерних подіумів.

Окремо важливі деякі точки нюансу:

«Перший» розрізнення. M365 не перший електросамокат по часу і не перший у конкретних компонентах (хабовий мотор у самокаті раніше використовував Inokim Light, Li-ion-комірки 18650 у скутерах — вже з 2014-го). M365 — перший за поєднанням: пристойний пробіг + помірна маса + споживчий ціновик + впізнаваний бренд + smart-екосистема + дизайн, що отримав Red Dot.
OEM-розрізнення. Xiaomi не виробляє M365 сама — все робить Ninebot Changzhou. Це типова Mijia-модель: Xiaomi надає індустріальний дизайн, маркетинг і інтеграцію у Mi Home, а виробничий партнер — інженерне ядро. Це не зменшує роль Xiaomi (бренд + дистрибуційна мережа важать більше за фабричні лінії), але важливо для розуміння, що Mi Electric Scooter і Segway-Ninebot KickScooter — інженерно те ж сімейство, не два різні товари.
«Сатисфакція через CFW» розрізнення. Той факт, що m365.botox.bz і ScooterHacking.org десять років активно модифікують прошивку M365, не означає, що Xiaomi не пропонує конкурентної потужності у фабричних моделях. CFW-комуніті переважно існує заради обходу регуляторних обмежень (швидкість, гальмування), а не заради виправлення інженерних недоробок. У 2026 році фабричний 5 Pro з 1 000 Вт peak потужніший за будь-який раніше CFW-модифікований M365.
«Канонізація» розрізнення. Назва статті — «канонізація», не «створення». Це підкреслює: M365 формалізував категорію, а не вигадав її. У термінах філософа науки Томаса Куна — це «нормальна наука» консьюмерського електросамоката, не його revolution. Революція сталася у 1990-х (швейцарський прототип Wim Ouboter), у 2000-му (Razor як масовий ритейл-канал), у 2017-му (Bird як dockless-сервіс). M365 у грудні 2016-го — це нормалізація, що зробила всі три попередні революції інженерно сумісними.

Висновок: п’ятий профіль квартету

Якщо профіль Razor USA — це історія масового консьюмерського каналу, профіль Micro Mobility AG — нішевого преміального бренду, профіль Bird Inc. — «піонерської пастки» шерингового класу, профіль Lime — «дисципліни виживання» у тій же категорії — то Xiaomi M365 — це канонізаційний епізод: продукт, який не вигадав категорію, але формалізував її настільки, що усі наступні роботи (споживчі, шерингові, регуляторні) відштовхуються від його ергономіки.

Ця формула — «канонізаційний продукт як референс-точка для всієї категорії» — не унікальна для самокатів. Той же тип ролі виконав:

Sony Walkman TPS-L2 (1979) для портативних аудіоплеєрів.
iPhone (2007) для смартфонів.
Tesla Model S (2012) для електромобілів.
DJI Phantom (2013) для споживчих квадрокоптерів.

Кожен з цих продуктів — не «перший», але референс, відносно якого пізніше обчислюються всі інші. M365 ставить електросамокат у цю ж концептуальну категорію: апарат, що став інженерним базисом галузі, не лише як технічний продукт, але як формула масового сприйняття.

І це — фінальна точка довідника про M365: коли ви читаєте специфікації будь-якого сучасного консьюмерського електросамоката, ви читаєте їх у системі координат M365, навіть якщо назва моделі — Apollo, Inokim, Pure Air або Segway-Ninebot. Це і є канонізація.